Згадують мешканці Підлісся про події Революції Гідності, до якої долучилися Тишик Назар і Туренко Ольга. Вона розповіла таке: "Після того як ми приїхали в Київ, то відразу долучилися допомагати активістам:приносили ліки, джгути, їжу, шкарпетки, сигарети. Мітингували на вулиці Інститутській. Тут було багато хлопців зі Львова. Ми допомагали пораненим, які переховувався в Михайлівському соборі. У ці дні я була й на стадіоні Лобановського, там активісти робили укріплення, але їх розганяти водою. Людей розстрілювали, били кийками та ногами, застосовували шумові гармати, труїди газом. Ми виносили поранених, а медики біля Майдану зразу ж робили операції. Найважче було, коли приносили загиблих".

"Зранку, 20 серпня, зразу після Спаса, я збиралася йти на ферму на роботу. Вийшла на веранду і побачила, що сильна ясність вдарила у вікно, а потім зразу стало темно. Я не зрозуміла, що робиться. Бачу знову ясність у вікні. Спочатку з'являється терновий вінок і біленькі квіточки, потім - ризи, голова Ісусика. Усе дуже добре видно. Матір Божа годувала Ісусика груддю з лівого боку.
Потім я побігла покликати сусідів, щоб вони побачили таке диво. Прийшов Мисакович Михайло та багато інших односельців. Моя мама розповідала, що чула про таку подію в Почаєві. А коли я йшла на роботу (на дойку), то побачила, що везуть священника А. Олійника.